+38 050 346 98 28 (офис)

Ветеринарний стан більшості пасік в Україні та пропозиції щодо шляхів підвищення їх рентабельності

21 июня 2013

канд. біол. наук Тетяна Михайлівна Єфіменко
зав. лаб. патології бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», м. Київ, вул. Заболотного, 19
тел.: 526-43-95 (роб); (050)216-62-15 або (098) 227 01 26 (моб.)

Наша лабораторія постійно проводить аналіз стану пасік (різної форми власності). Ми відбираємо зразки імаго (дорослих особин) бджіл та розплоду для досліджень за лабораторних умов на наявність збудників захворювань бджіл.

В останні три-чотири роки типовою картиною є такий стан пасік, коли влітку біля 4% бджолиних сімей в різному ступені вражені європейським (доброякісним) гнильцем, що підтверджено не тільки діагностикою за клінічними проявами захворювання, але і даними лабораторних досліджень, проведеними в лабораторії патології бджіл.

Ступінь враження бджолиних сімей кліщем Varroa destructor коливається залежно від пори року, професіоналізму та добросовісності пасічника від 0,1 до 12, а іноді навіть і до 20%.

Спори мікроспорідії Nosema apis, в тій чи іншій мірі, зустрічаються на всіх пасіках. У бджіл нозематоз проявляється переважно навесні, в слабкому, середньому чи сильному ступені. Останнє залежить від наявності збудників інших захворювань, зокрема кліща Varroa destructor. Не менш впливає на прояв нозематозу порушення технології утримання бджіл, зокрема утримання слабких сімей, які не можуть забезпечити сталий мікроклімат у гнізді, порушення харчового режиму, пізнє згодовування цукрового сиропу, корм з домішками паді, тощо.

В останні роки практично не проявляється в масовому масштабі аскосфероз, і цьому ми завдячуємо відмовою багатьох пасічників від використання антибіотиків для лікування та профілактики гнильців та нозематозу.

Іноді на пасіках спостерігаються вірусний параліч у імаго бджіл чи мішечкуватий розплід. Останні захворювання, як правило, не проявляються в масовому масштабі і вражають біля 1-3% бджолиних сімей. Зазвичай вірусні хвороби з’являються на тих пасіках, де бджолярі невчасно обробляють бджіл проти кліща вароа та не здійснюють профілактичні та лікувальні заходи проти нозематозу.

Маємо зауважити, що, на жаль, для лікування та профілактики європейського гнильцю та нозематозу в багатьох господарствах все ще використовують антибіотики тетрациклінового ряду. Це є недопустимим, оскільки використання антибіотиків заборонено в галузі бджільництва, про що є відповідні постанови Департаменту ветеринарної медицини.

Пропонуємо достатньо надійний, перевірений практикою та часом спосіб лікування європейського гнильцю шляхом створення в уражених гнильцем сім’ях безрозплідного періоду.

Для цього у хворих на гнилець сім’ях треба знищити матку. Поки бджоли виводитимуть нову матку, сім’я самостійно вилікується. Вірогідність повернення гнильцю в таку сім’ю складає не більше 5%.

Варто зазначити, що матка, не є джерелом інфекції. Тому матку можна зберегти і зробити безрозплідний відводок з 2-3 кормових рамок, обсиджених бджолами (з хворої на гнилець сім’ї). До речі, ці бджоли є джерелом інфекції. Вірогідність виникнення гнильцю у відводку – більше 50%. Проте запропонований спосіб оздоровлення бджолиних сімей, вражених європейським гнильцем, не може бути застосований для лікування американського (злоякісного) гнильцю. У випадку виникнення останнього, вражені сім’ї слід знищити, віск витопити окремо, а бджолоінвентар продезінфікувати.

Оскільки гнильці та нозематоз завжди проявляються в бджолиних сім’ях, у яких у великій кількості присутній кліщ Varroa destructor, пропонуємо застосовувати на пасіці дещо іншу схему обробки бджолиних сімей від кліща, а саме: першу обробку здійснювати в середині літа (з 15 липня по 15 серпня), другу – восени, в період формування гнізд в зиму (всього – дві обробки за сезон). Для чого потрібна обробка проти кліща в середині літа? Тому що обов’язково треба «зняти» кліщів з того покоління бджіл, яке передує поколінню, що піде в зиму (зимуватиме). Для цього слід 12-15 липня поставити у вулики акарицидні стрічки (терміном на місяць). Заслуговують на увагу акарицидні смужки, що утримують в якості д.р. виключно ефірні олії (сьогодні це російський препарат «Екопол»).

З хімічних акарицидів достатньо ефективними і найбільш поширеними є ті, що в якості діючою речовини утримують флувалінат чи флуметрин (варотом, варостоп, апістан, байварол і т.п.) або амітраз (біпін, тактик і т.п.). Препарати, що містять флувалінат чи флуметрин, як правило, нанесені на пластини, і їх можна використовувати в липні, а препарати, що містять амітраз – переважно продаються в ампулах в рідкому стані, потребують розведення і використовуються восени, коли немає розплоду, при температурі оточуючого середовища не нижче 10 °С. Ці препарати можна придбати у ветаптеках чи бджолярських магазинах.

Наведена схема обробки бджолиних сімей від кліща Varroa destructor є перевіреною та достатньо надійною, щоб тримати чисельність кліщів на такому рівні, аби вони не завдавали шкоди. Необхідно зазначити, що кліщ має здатність набувати стійкість до акарицидів, через що є потреба їх чергувати.

Не менш важливим заходом на пасіці є контроль за ступенем враження бджіл мікроспорідією Nosema apis, що викликає у бджіл нозематоз – захворювання, яке поширене навесні – в період величезних енергетичних затрат у бджіл, пов’язаних з початком вирощування розплоду. Слід ще раз наголосити, що нелікований нозематоз здатен активізувати латентні (приховані) вірусні інфекції у бджіл (травневий вірусний параліч, мішечкуватий розплід) та ослаблювати бджолині сім’ї, що не дозволяє навесні швидко наростити їх силу.

Профілактику нозематозу краще робити з осені – в період поповнення кормових запасів на зиму, а лікування – навесні (під час весняної підгодівлі бджіл). Для цього можна самостійно виготовити рослинний препарат КАС (рецепт приводиться у кожному підручнику) чи придбати в Інституті бджільництва (лабораторія патології бджіл) один з готових препаратів на основі біоорганічної речовини – «Здорова бджілка», або на основі рослинної сировини – «Здорова бджілка, фіто-1», «Здорова бджілка, фіто-2».

Запропоновані препарати не є антибіотиками, їх можна використовувати як для профілактики, так і для лікування нозематозу, аскосферозу та гнильців (в останньому випадку за умови створення безрозплідного періоду в сім’ях). Окрім того, в запропонованих концентраціях зазначені препарати продовжують тривалість життя бджіл та дозволяють швидко наростити силу сімей.

Обов’язковим заходом на пасіці – є дезінфекція бджолоінвентарю хоча б один раз на два роки. Із доступних і достатньо ефективних дезінфікуючих речовин для дерев’яних частин вулика та рамок можна рекомендувати кальциновану соду та «Білизну» в 5-10%-ній концентрації (500-1000 г соди на 10 л води). Відбудовані стільники можна дезінфікувати 3%-ним розчином перекису водню. Останній захід не є обов’язковим за умови щорічної заміни 30 % стільників.

Обов’язковим прийомом для підвищення продуктивності пасіки є утримання сильних сімей та використання маток віком не більше 2-х років. Поповнювати арсенал маток бажано чистопородним, районованим (згідно плану породного районування) матеріалом хоча б раз на 5 років. Виводити маток бажано від сімей, що наділені доброю санітарною поведінкою, не схильних до хвороб та рійливості. З обов’язкових технологічних прийомів, що визначають стан зимівлі бджіл, є поповненні кормових запасів до 1-10 вересня, оскільки пізнє згодовування цукрового сиропу скорочує тривалість життя бджіл.

Підвищити продуктивність невеликих пасік, які не мають чіткої спеціалізації, можна шляхом отримання від них ширшого діапазону бджолопродукції, зокрема – пилку, прополісу, маточного молочка, перги. Досить рентабельною є торгівля бджолопакетами та матками.

На нашу думку, рентабельність пасік, де використовується наймана праця, можна підвищити, змінивши, в певній мірі, підхід до оплати праці пасічника, а саме: розмір оплати має визначатися певним відсотком від вартості реалізованої продукції. Пасічникування, навіть на маленьких пасіках, не може бути малорентабельною справою, завдяки багатим природним ресурсам, що Бог дарував Україні.

Окрім того, під час оцінки рентабельності пасіки не забудьте врахувати підвищення врожайності ентомофільних культур, що запилюються бджолами з вашої пасіки.